|
|
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
  
Звільнений від фашистських окупантів Київ...
Все населення мобілізоване на очищення вулиць та майданів від руїн. Знайдені на руїнах книжки люди приносили у школи та бібліотеки.
Книжки, зібрані в середній школі № 138, започаткували бібліотеку.
По вулиці Артема, 18 в 1944 році створюється державна масова бібліотека імені Лесі Українки. Згодом бібліотека отримала приміщення по вулиці Юрія Коцюбинського, 16.
25 лютого 1971 року, в день 100-річчя від дня народження Лесі Українки, бібліотека урочисто відкрилася у приміщенні по вул. Тургенівській, 83-85.
З січня 1974 року на її базі вперше в Києві поставлено експеримент по централізації мережі державних масових бібліотек Шевченківського району. Через два роки здійснено централізацію мережі всіх державних масових бібліотек Києва.
З 1980 року бібліотеку реорганізовано в Центральну міську.
На її базі здійснюється централізоване комплектування, бібліотечне та електронне опрацювання
інформаційних ресурсів 89 публічних бібліотек міста. З 1992 року ведеться єдиний електронний каталог на фонди всіх бібліотек для дорослих. Доступ до нього забезпечено через комп’ютерну мережу Інтернет в цілодобовому режимі.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки є центральним книгосховищем, науково-методичним центром для публічних бібліотек міста, базовою бібліотекою Головного управління культури і мистецтв Київської міської держадміністрації з питань бібліотечного будівництва.
З 1992 року бібліотека наступально впроваджує нові комп’ютерні технології, що дають можливість забезпечити вільний доступ користувачам до світових інформаційних ресурсів.
Разом з Головним управлінням культури і мистецтв Київської міської держадміністрації активно працює над реалізацією міської програми "Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2007-2010 роки" спрямованої на розвиток бібліотечної справи, зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек міста, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, збереження та поповнення бібліотечного фонду, впровадження в їх діяльність нових інформаційних технологій, вдосконалення системи управління бібліотечною справою тощо.
У своїй роботі бібліотека керується рекомендаціями з питань розвитку публічних бібліотек Європи (проект PULMAN).
Фонди бібліотеки містять видання українською, російською та іноземними мовами, рідкісні, нотні та образотворчі видання, естампи тощо в тому числі на електронних носіях інформації. Бібліотека передплачує щорічно понад 600 назв газет та журналів.
У фонді відділу краєзнавства зберігаються видання про Київ кінця ХІХ - початку ХХ століть, комплекти газет “Киевская мысль” (1908-1909 рр.), “Киевская молва” (1907 р.), “Киевская газета” (1903 р.), журнал “Кіевская старина” (1888 – 1898 рр.) та інші.
Досить повно представлена зарубіжна україніка, передана бібліотеці українською діаспорою.
Унікальну цінність мають приватні колекції Сержа Лифаря, Віктора Китастого та інші.
До послуг користувачів повнотекстові бази Liga “Закон”, “Столиця”, East View, EBSCO; працює Інтернет-центр.
У залі відділу мистецтв демонструються виставки живопису та малярства із приватних колекцій, працюють Інтернет-центр, медіатека та домашній кінотеатр.
Періодично проводяться літературно-мистецькі вечори, а з 2000 року діє самодіяльний літературний театр “На Тургенівській”.
Видання останніх років: "Публічні бібліотеки міста Києва", "Публічна бібліотека імені Лесі Українки", бібліографічні посібники "Книжкова колекція Сержа Лифаря", "Український художній авангард", "Основи організації роботи в мережі Інтернет" тощо та методичні видання.
Разом з Українською бібліотечною асоціацією видані збірники:
"Публічні бібліотеки: сучасність і майбутнє",
"Бібліотека і влада",
"Професійний бібліотечний рух: назустріч змінам бібліотечно-інформаційного середовища",
"Центри публічного доступу до Інтернету в бібліотеках" та інші.
|
Сторінка директора